Це феномен свідомої відмови від керівництва – або усвідомлена безначальність. Докладніше розповідає 24 Канал із посиланням на GQ.
Дивіться також Хто оплачує рахунок на першому побаченні у поколінні зумерів
Покоління зумерів обрало усвідомлену безначальність: що це таке
Був час, коли здобути роботу менеджера було найвищим кар'єрним досягненням. Це було не просто підвищення, а символ – людина ставала більш шанованою з новими обов'язками та командою, якою можна керувати.
Але зі зміною поколінь змінюються і цілі. Сьогодні покоління зумерів, здається, ухиляється від цієї колись жаданої ролі. І це далеко не просто модний тренд, а відбиток глибоких змін у наших відносинах з роботою.
За опитуванням вересня 2024 року від Robert Walters:
- Понад половина (52%) молодих спеціалістів віком до 30 років не прагнуть стати керівниками.
- А 16% взагалі категорично відмовляються від будь-якої роботи, яка передбачає управління командою.
Для багатьох простіше, розумніше і корисніше залишатися на оперативній роботі, з чіткими завданнями, графіком, але з більшою особистою свободою.
Зумери виросли зі смартфонами й вийшли на ринок праці в розпал пандемії, тож вони дивляться на світ інакше. Їхні пріоритети – баланс між особистим та професійним, реалізація на роботі та вільне від тиску середовище. У цей контекст робота менеджера не вписується.
Сьогодні покоління зумерів, здається, ухиляється від колись жаданої ролі керівника / Фото pressfoto@freepik
Пандемія Covid-19 перевернула уявлення про час, продуктивність і цінності. Багато людей заново відкрили для себе важливість сповільнення темпу життя, насолоди від спілкування з близькими та віднайдення сенсу в тому, що вони роблять. Це тепер відбивається на їхньому підході до роботи.
Ба більше, для зумерів вміння бути хорошим менеджером більше не вимірюється здатністю віддавати накази чи керувати командою. Важливими є експертиза, вміння слухати та смиренність. Згідно зі звітом Terra Nova:
- 43% людей віком 18 – 29 років виконують рішення свого керівництва лише тоді, коли вважають їх раціональними та зрозумілими. Вони вимагають лідерства, заснованого на компетентності, а не на статусі.
- У результаті корпоративна культура повільно, але впевнено еволюціонує до менш вертикальної та більш колаборативної. А роль традиційного менеджера замінюється новим типом лідера – наставником і партнером.
Для роботодавців це є серйозним викликом. Бо якщо молоді таланти відмовляються керувати, хто візьме на себе ці обов'язки? Відповідь може полягати в повному переосмисленні керівних посад. Адже усвідомлена безначальність – це не втеча, а саме запрошення переосмислити, що означає бути лідером у XXI століття.
Усвідомлена безначальність – це не кінець лідерства, а початок нової ери.