Про це мовиться у книзі Людмили Долгоновської "Залізний генерал. Уроки людяності". Авторка прагнула відкрити читачеві постать Залужного, його особистість, особливості характеру.
Варто знати Загрози Третьої світової та уроки повномасштабної війни: Залужний вперше виступив як посол
Про ставлення Залужного до втрат в армії
На посаді Головнокомандувача Валерій Залужний починав день із довідок про страшні цифри – безповоротні, санітарні втрати, зниклі безвісти. Авторка книги справедливо зауважує, що "складно зберігати емпатію, коли навколо стільки болю". Але вона "жодного разу не чула від Валерія Федоровича навіть нотки знецінення, роздратування чи зверхності".
Залужний з перших днів роботи прагнув змінити радянські підходи в армії, адже бачив військо людиноцентричним. Долгоновська наводить таку цитату:
Головна моя вимога, щоб ви повернулися обличчям до людей, щоб навчилися бачити в підлеглих особистостей. Я цим принципом керувався все життя.
Валерій Залужний не втратив себе на цій війні / Фото Getty Images
Про характер Залужного
"Але не треба плутати людяність генерала зі слабкістю", – наголошує авторка книги.
Я бачила Головнокомандувача різким, рішучим і незворушним. В одній із розмов він сказав: "Наскільки я добрий, настільки й жорстким можу бути". Він із тих людей, яких краще не злити й чию доброту краще не випробовувати,
– пише Долгоновська.
Донька Залужного Аріна підтверджує: "Він ментально дуже сильний. Не сказавши нічого образливого, навіть не піднявши голос, самим поглядом і тоном зробить так, що ти сам чи сама себе знищиш".
Дивіться також "Не уявляю життя без тебе": Залужний зворушливо привітав кохану дружину з Днем народження
Залужний має ще одну важливу рису – вдячність. Він завжди дякує, навіть за виконання службових завдань. Він завжди намагався власним прикладом показувати, як варто працювати з людьми.
Бригадний генерал Анатолій Шевченко говорить:
Валерій Федорович вмів і вміє зробити так, щоб людина сама зрозуміла свою помилку. Він уміє спілкуватися навіть із тими, хто не йде на контакт. Таких дипломатичних людей – один на мільйон.
Михайло Галущак (у мирному житті викладач історії, а зараз військовослужбовець 24 ОМБр) от як вважає: "Переконаний, що кожен українець має піти до церкви поставити свічку за Головнокомандувача генерала Залужного. Якби не він, я не знаю, як би все було".