І своїх, і наших сучасників він зацікавив найбільше своїми потужними словами, але й також – новаторським стилем одягу. Цей стиль відбивав силу особистості Івана Франка та час, у якому він жив. Вишита сорочка, класичні піджаки та капелюх стали невіддільними елементами його образу.
Дивіться також Том Голланд, Кріс Еванс, Джейсон Момоа: ці знамениті чоловіки – проти токсичної маскулінності
Таємниця стилю Івана Франка – це любов до вишиванок
Вишиванка у поєднанні з європейським костюмом – можна сказати, візитівка стилю Івана Франка. Значною мірою саме завдяки Франку українці почали сприймати вишиванку не тільки як традиційний елемент народного одягу, а і як символ національної ідентичності.
Про стиль Франка багато писали сучасники. Зокрема, що він "відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток". Причім, як казала його донька Анна, сорочок таких у письменника було багато та різних – і з Заходу України, і з інших регіонів. Між ними – подарована від Олени Пчілки, від Кобринської, Кравченко та багато інших.
Вишита сорочка, класичні піджаки та капелюх – невіддільні елементи образу Франка / Колаж 24 Каналу фото ЦДІАЛ і музею "Дім Франка"
Іван Франко одягав вишиванку і в будні, і у свята. Можна сказати, носив її майже завжди. А поєднувати любив із темно-синім одягом на свята, та трохи буденніших кольорів одягом у звичайні дні. Вишивану сорочку Франко часто носив з європейським костюмом-трійкою, змінивши у такий спосіб образ українського інтелігента.
Дружина письменника, Ольга, також носила вишивані узори, ба й сама вишивала. Також їхні діти змалечку носили вишиванки, про що свідчать світлини та спогади. Тарас Франко навіть після переїзду зі Львова до Києва продовжував носити вишиванки, хоча це вже були буремні радянські роки. І онуки, і правнуки письменника зберегли цю любов до вишиванки. Та й не тільки – хіба нема в гардеробі кожного чоловіка сьогодні вишиванки та костюма?
За іронією долі, Івана Франка, який так любив свої вишиванки, поховали у чужій. Коли готували його в останню путь, то рідним "показалося, що нема ні однієї порядної сорочки". І тоді попросили гарну сорочку в родини Шухевичів.