Синдром самозванця: перші ознаки та 3 стратегії подолання

До прикладу, після підвищення, після набуття більшої кількості обов'язків, після здобутків і досягнень чогось, до чого ви не відчуваєте себе готовим чи кваліфікованим. Коли це трапляється, ваш власний розум змушує вас повірити, що ви не та людина, яка може все це мати.

Дивіться також Тихий відпочинок: що це за тренд, який дозволяє повністю відключитися і подбати про себе

Що ви цього не заслуговуєте, не заробили. І що рано чи пізно решта світу зрозуміє те ж саме, і ви все це втратите. Harvard Business Review пише, що 70% людей відчувають синдром самозванця в той чи інший момент свого життя.

Синдром цей створює певні загрози – зростання тривожності, депресії, ризику вигорання. Щонайменше – заважає кар'єрному зростанню й досягненню успіху та може негативно вплинути на ефективність і продуктивність праці.

Ознаки синдрому самозванця

Дослідження 1970-х, коли вперше з'явився термін "синдром самозванця", виявило 3 ключові ознаки:

• Думки про те, що інші перебільшують ваші здібності.
• Страх бути викритим у шахрайстві.
• Постійні намагання применшувати свої досягнення.

70% людей відчувають синдром самозванця в той чи інший момент свого життя / Фото freepik

Також є "4 П", які з'являються, коли ви відчуваєте цей синдром:

• Перфекціонізм – коли ми вважаємо, що все, що не є досконалим, є неправильним.
• Параліч – коли люди паралізовані страхом бути викритими, а тому не діють, коли повинні.
• Підлабузництво – коли ви завжди прагнете догодити іншим, бути тим, хто може пожертвувати собою.
• Прокрастинація – коли ви відкладаєте справи, які повинні робити зараз, і нераціонально використовуєте час роботи.

Варто знати Ось 3 причини, чому вкрай необхідно часто робити перерви протягом робочого дня

Стратегії подолання синдрому самозванця

• Відокремлення уявлень від фактів. Це перший крок – навчитися відрізняти факти від своїх уявлень про них. Робити крок назад й аналізувати, відстежуючи свої емоції. При цьому практикуйте співчуття до себе і кидайте виклик внутрішньому критику.
• Визнання своїх досягнень. Фіксуйте те, чого ви досягаєте. Записуйте тип перемоги, незалежно від того, велика вона чи маленька. Прибирайте сумніви, як тільки вони з'являються. Спостерігайте за своїми думками й почуттями, не засуджуючи їх. Реагуйте на здобутки конструктивно й позитивно.
• Вдосконалення своїх навичок, щоб бути готовим. Часто синдром самозванця з'являється тоді, коли ми відчуваємо, що не є тією людиною, яка може щось зробити, що не маємо потрібних навичок або знань. Тому один зі способів боротьби з ним – це підготовка. Ми повинні продовжувати вчитися, просити про допомогу, коли це необхідно, і зміцнювати свої скіли.